Цікаве життя людини. Хтось народжується щасливим,
комусь доводиться пережити складні обставини долі, але є і такі долі, коли не
має змоги щось змінити самому. Саме дитячі долі в руках дорослих, і тому важко
переживати за дітей, чиє життя понівечено та з самого початку зруйновано.
Відсутність батьківського тепла, маминої колиски на ніч, іграшок та подарунків
на свята від рідних – все це є життя дітей-сиріт та дітей позбавлених
батьківського піклування. Ці діти живуть в інтернатах, мають одяг та їжу, в
літку вони відпочивають в оздоровчих таборах, але єдине – їх ніхто не чекає, і нікому пожалітись про
забитий сінець чи успіх у спортивних змаганнях. Саме тому, наша держава
підтримує створення сімейних форм виховання дітей-сиріт. Це прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.
... Читати далі »
У більшості людей є потреба мати дітей,
турбуватися про них, жити з ними спільним життям. Доказом цього є факти
усиновлення дітей не тільки повними родинами, а й жінками, які не знайшли свою
половину і залишилися самотніми. Якщо потреба у батьківстві не реалізується,
люди відчувають порожнечу, нудьгу, навіть втрачають сенс життя.
З іншого боку, і дитина, яка втратила
власних батьків, теж потребує родини, у якій панує любов, взаємоповага та
довіра. Такі діти не перестають чекати, що за ними прийдуть, а старші навіть
шукають заблуканих батьків. Листи, сповнені щастя, приходять у дитячі будинки
від вихованців, які знайшли батьківський дім. Коли потреби обох сторін
збігаються, нове спільне життя дає дитині рідний дім, а батькам — людське
задоволення — любити дитину, піклуватися про неї.
Як дитина своїм існуванням задовольняє
потребу дорослих відчувати себе батьками?
Дитина — це невичерпне джерело життєвих
стимулів, які вкрай необхідні нервовій системі. Це рухлива стихія, яка вносить
у наше життя безліч почуттів: і не тільки радощі, а й тривогу, занепокоєння,
смуток, але ніколи — розчарування. Ці стимули включаються в мотиваційно-смислову
систему особистості, ми стаємо мудрішими, багатшими на життєвий досвід. ... Читати далі »
Напередодні Дня усиновлення, який Україна відзначає 30 вересня, хочеться
розказати про людей, небайдужих до долі осиротілих дітей .Чи замислювались ви
коли-небудь над тим, як важко дитині, коли немає кого називати мамою й татом,
коли нікому розповісти на ніч казочку? Ніхто не пошкодує, не обніме лагідно й
не притисне до люблячого серця. Чи бачили ви ці очі, які з надією дивляться на
кожного незнайомця? Не про подарунки і цукерки мріють ці діти, не про модні
джинси і нові кросівки. Вони просто хочуть мати сім’ю, маму й тата, які просто
будуть їх любити. Діти не винні, що так склалося їх життя. Не з власної волі
вони залишилися самі в цьому великому і складному світі. І ми, дорослі, можемо
й повинні їм допомогти, ми маємо здійснити їхню мрію. В Україні 32 тисячі дітей
перебуває на обліку для усиновлення. Щоб кожна дитина мала родину, щоб кожне
сердечко було зігріте турботою і любов ю – обов’язок суспільства.
... Читати далі »
Проблема дитячого
сирітства з кожним днем стає все більш актуальною і болючішою темою для
нашого суспільства. Особливо тепер, під час глобальної фінансової,
енергетичної і соціально-політичної кризи. Очевидним фактом є те, що переважна
більшість дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, виховується в інтернатних закладах. Діти
в них, як правило, істотно відрізняються від тих, які виховуються в сім’ях,
тим, що вони недоотримують батьківського тепла, любові, ласки та доброти. Адже
все це конче необхідно для гармонійного зростання всебічно розвинутої, духовної
та морально стійкої особистості.
... Читати далі »