Напередодні Дня усиновлення, який Україна відзначає 30 вересня, хочеться розказати про людей, небайдужих до долі осиротілих дітей .Чи замислювались ви коли-небудь над тим, як важко дитині, коли немає кого називати мамою й татом, коли нікому розповісти на ніч казочку? Ніхто не пошкодує, не обніме лагідно й не притисне до люблячого серця. Чи бачили ви ці очі, які з надією дивляться на кожного незнайомця? Не про подарунки і цукерки мріють ці діти, не про модні джинси і нові кросівки. Вони просто хочуть мати сім’ю, маму й тата, які просто будуть їх любити. Діти не винні, що так склалося їх життя. Не з власної волі вони залишилися самі в цьому великому і складному світі. І ми, дорослі, можемо й повинні їм допомогти, ми маємо здійснити їхню мрію. В Україні 32 тисячі дітей перебуває на обліку для усиновлення. Щоб кожна дитина мала родину, щоб кожне сердечко було зігріте турботою і любов ю – обов’язок суспільства.

     Нині ми є свідками того, що держава не лише на папері, а й реально створює умови для того, щоб кожна дитина, яка втратила батьків, виховувалась в сім’ї, а не в інтернаті. Відзначаючи в Україні День усиновлення, нам є кого вітати, бо нині в Україні 40 тисяч сімей дбають про усиновлену ними дитину. Впевнена, що й ми, українці, навчимося вітати усиновлену дитину з тим, що в неї є батьки, які, не народивши її, просто люблять.

     В нашому районі також багато родин, які усиновили дитину. Розповідаючи про складний період адаптації після усиновлення, батьки-усиновителі висловлюють побажання про необхідність спеціальної підготовки для майбутніх усиновителів, таке, яке в обов’язковому порядку проходять громадяни, що виявили намір створити прийомну сім’ю, або дитячий будинок сімейного типу.

     На власному досвіді переконалися, з якими проблемами доводиться стикатися усиновителям, особливо тим, які приймають у свою сім’ю дітей різного віку родина Дзежиц Генадія Францевича та Али Анатоліївни. Маючи двох своїх дітей, які вже виросли, взяли на виховання 8 дітей, створивши дитячий будинок сімейного типу, усиновили одну дитину та мають бажання усиновити ще одну дитину. Спочатку, зовсім маленьким, взяли до себе Ігоря (зараз йому вже 6 років і він усиновлений) і Дашу. Спостерігаючи, якими веселими і щасливими ростуть діти, постійно ловили себе на думці, скільки ще є діток, обділених батьківською любов’ю. Тож прийняли рішення запросити в свою сім ю ще двох підлітків - Руслана і Женю. Згодом сімю поповнили Наташа, 2 пари  братиків та сестричок: Олександр  і Владислава, Люда і Віталік. Малечі дісталася важка доля, та нарешті їм всміхнулася Фортуна. Нові мама з татом оточили їх турботою і любов’ю і нині діти вже зовсім іншими очима дивляться на світ.

     У минулому році, вперше за всю історію, кількість дітей, усиновлених українцями, перевищила кількість тих, що були усиновлені батьками-іноземцями. Також вперше загальна кількість усиновлених дітей перевищила кількість тих, що отримали статус дитини, позбавленої батьківського піклування: 14 тис. дітей втратили батьків, а 20 тис. були усиновлені. Така тенденція дає надію на те, що в найближчому майбутньому в нашій країні буде проведено реформу всіх інтернатних закладів, і такого поняття, як дитина-сирота, не буде. Для реалізації цього проекту держава в різних формах сприяє влаштуванню в сімейне оточення кожної дитини, яка осиротіла. Сім’ї, які усиновили дитину, з 1 січня 2009 року одержують одноразові виплати у розмірі 12 240 грн (такі ж, як при народженні дитини).

     Усиновити дитину - це не просто прийняти її у свою сім’ю, це перш за все - взяти на себе відповідальність за все її життя, віддати їй частинку себе. Звичайно ж, у людей є різні можливості й різне покликання, тому не всі повинні усиновити дитину. Але можливостей та шляхів допомогти дитині-сироті є багато: допомагати іншим людям та сприяти усиновленню, допомогти більше дізнатися про усиновлення, підбадьорити в скрутну хвилину, допомогти у вихованні дитини, а також фінансово підтримати тих, хто усиновив. Вибір залишається за Вами! За інформацією щодо усиновлення Ви можете звернутися до Полтавського районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді за адресою м. Полтава, вул. Шевченка 7, ІІІ поверх, к. 114., тел. 2-79-74, 2-48-00.  

      Директор ПРЦСССДМ                                                                  І.В.Буренко