Ознаки чи фактори, які можуть вказувати на

складні життєві обставини або ризики щодо їх виникнення

- відсутність інтересу з боку батьків, осіб, що їх замінюють, до навчальної успішності дитини та її шкільного життя, виховання в дошкільному навчальному закладі (регулярний пропуск батьками батьківських зборів, відсутність контакту зі співробітниками закладу, ухилення батьків від підготовки дитини до участі у заходах дошкільного навчального закладу або класу, школи);

- недбалий вигляд речей дитини, брудний стан її підручників, шкільних приладь, одягу (часто або постійно);

- мінлива поведінка дитини (різка зміна стану спокою та збудження), не пов'язана із розладами здоров'я дитини;

- надмірне прагнення дитини до схвалення з боку дорослих, уникнення конфліктів та суперечок з іншими дітьми, надмірний прояв піклування щодо оточення;

- агресивність дитини, схильність до асоціальної поведінки (бійок, нищення або привласнення майна тощо);

- труднощі дитини із контролем поведінки, дотриманням правил шкільної дисципліни, зосередженням уваги, інші ознаки хронічного тривожного стану;

- частий плач, апатія дитини;

- знижена здатність дитини до контролю своєї поведінки; демонстративна хоробрість; агресія по відношенню до інших дітей або дорослих;

- наявність у дитини сповільненої реакції, також апатія, відсутність проявів, почуттів та емоцій, відсутність реакції на біль або образу; відсутність інтересу до оточення та навколишнього світу, відсутність ініціативи у стосунках з іншими людьми; прояву задоволення дитиною від приємних відчуттів; відмова від провідної діяльності у дитини відповідно до віку (дошкільний вік – ігрова діяльність; шкільний – навчальна; юнацький – спілкування);

- розмови дитини про потойбічний світ, часті спогади про родичів, друзів, які померли чи загинули;

- енурез, труднощі дитини дошкільного віку зі сном під час денного сну у закладі, які можуть бути спричинені високим рівнем її тривожності;

- небажання дитини іти додому;

- перекладання відповідальності дорослих за догляд молодших дітей на старшу дитину;

- відсутність у дитини кишенькових грошей.

Ознаки або фактори, які вказують на імовірність

виникнення ризиків для життя, здоров'я та розвитку дитини та

потребують інформування фахівця із соціальної роботи:

- обставини біографії батьків, які вказують на те, що останні можуть приділяти недостатньо уваги задоволенню життєво важливих потреб дитини (досвід виховання батьків у дитинстві у соціально вразливій сім’ї, в тому числі і такі, що перебували на обліку у службі у справах дітей, досвід виховання батьків у закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повернення з місць позбавлення волі, тривале безробіття батьків, досвід тривалої перерви у стосунках з дитиною внаслідок від'їзду батьків на заробітки, направлення на лікування або з інших причин, позбавлення батьківських прав відносно іншої дитини тощо);

- неодноразове перебування батьків, осіб, що їх замінюють, під час контактів із співробітниками закладу у стані алкогольного сп'яніння або під дією наркотичних речовин; повідомлення від дітей, осіб, знайомих із сім'єю, про факти надмірного вживання батьками, особами, що їх замінюють, алкоголю, наркотичних речовин, захоплення азартними іграми та відвідування ігрових клубів;

- систематичні прояви агресивної поведінки батьками дитини, особами, що їх замінюють, по відношенню до співробітників закладу освіти, батьків інших дітей, інших осіб;

- ігнорування батьками, особами, що їх замінюють, рекомендацій співробітників закладу освіти щодо виховання дитини, що призводить або може призвести до затримки розвитку дитини, погіршення її здоров'я, емоційного стану, соціальної ізоляції та інших несприятливих наслідків;

- при наявності небезпечної інфекції ігнорування батьками, особами, що їх замінюють, санітарно-гігієнічних норм та правил безпечної поведінки (що призводить до виникнення ризику інфікування дитини);

- наявність у матері чи батька, особи, що їх замінює, ознак пригніченого психоемоційного стану; розладу психічного здоров’я, що ускладнює процес догляду та виховання дитини; спроба одного із членів сім'ї здійснити акт суїциду або повідомлення дитини, іншої особи про такі наміри;

- наявність в сім’ї домашнього насильства по відношенню до одного з її членів (одного з батьків, іншої дитини, іншої особи); жорстоке поводження батьків, осіб, що їх замінюють, з домашніми тваринами;

- голодний, недоглянутий або втомлений вигляд дитини (часто або постійно);

- занедбаний зовнішній вигляд дитини (невідповідність одягу сезону, брудний одяг, неприємний запах);

- занедбаний зовнішній вигляд батьків дитини, осіб, що їх замінюють (невідповідність одягу сезону, брудний одяг, неприємний запах);

- систематичний пропуск дитиною навчання, який неможливо пояснити об’єктивними причинами;

- залишення дитиною більше ніж на добу (2 і більше разів) сімейного помешкання без відома батьків, осіб, що їх замінюють;

- перебування дитини під дією алкоголю, наркотичних речовин 2 і більше рази;

- скоєння дитиною крадіжок, інших протиправних дій;

- перебування дитини у вечірній і нічний час на вулиці без супроводу дорослих (2 і більше разів);

- часті або регулярні відвідування дитиною комп’ютерного клубу або інтернет-салону, в тому числі в урочний, вечірній або нічний час;

- проживання дитини у помешканні, що перебуває в антисанітарному чи аварійному стані або належить до нежитлового фонду;

- часте перебування в помешканні, де проживає дитина, сторонніх осіб, в тому числі схильних до вживання алкоголю;

- залучення дитини до праці в урочний, вечірній час або до такої, що пов'язана з продажем тютюнових, алкогольних виробів;

- смерть батьків дитини, осіб, що їх замінюють; зникнення їх без вісти, ув'язнення, термінова госпіталізація або направлення батьків, осіб, що їх замінюють, на довготривале стаціонарне лікування або реабілітацію, наявність у батьків, осіб, що їх замінюють, прояву розладу здоров'я протягом тривалого періоду;

- самостійне проживання дитини в помешканні без нагляду дорослих (у зв'язку з від'їздом батьків, осіб, що їх замінюють, на заробітки, направленням їх на лікування, реабілітацію або залишенням ними постійного місця проживання з інших причин);

- інші ознаки чи фактори, які, на думку спеціаліста, є специфічними для конкретної ситуації та несуть можливу загрозу по відношенню до дитини.

Ознаки, які можуть вказувати на жорстоке поводження з дитиною та (або) потребують негайного реагування з боку співробітників закладу освіти, у тому числі інформування відповідних установ:

- фізичні ознаки травм, щодо яких можливо припустити, що їх було завдано навмисно (синці, укуси, субдуральні гематоми, навмисно завдані травми голови, травми органів черевної порожнини, опіки, травми кісток тощо);

- прагнення дитини приховати травми та обставини їх отримання; відмова дитини роздягатись; прагнення дитини носити одяг, що не відповідає сезону, в тому числі для того, щоб приховати сліди отриманих травм; прагнення дитини вдягати на себе багато одягу;

- повідомлення дитини, що один або обидва з батьків, інші члени сім’ї застосовують щодо неї, або іншої дитини фізичне насильство чи інші жорстокі покарання; погрожують вигнати її з дому та (або) передати на виховання до інтернату чи іншої установи проживання (віддати до інтернатного закладу, влаштувати до лікарні, помешкання інших родичів тощо);

- повідомлення дитини про небезпеку з боку тварин, що утримуються вдома або про значну кількість домашніх тварин, що погіршує умови проживання дитини;

- часті або постійні скарги дитини на головний біль, біль у животі, зовнішні запалення органів сечової системи;

- негативне ставлення дитини до власного тіла, в тому числі навмисне спричинення нею (або такі спроби) собі тілесних ушкоджень;

- приналежність батьків, осіб, що їх замінюють, до деструктивних релігійних сект,

- судомна реакція (стискання) дитини всім тілом на підняту руку;

- реакція дитини у вигляді страху, тривоги або огиди при контакті з дорослими;

- значна невідповідність ваги дитини та зовнішнього вигляду її віковій нормі (за визначенням медичного працівника закладу);

- відставання дитини у розвитку у всіх сферах (фізичному розвитку, розвитку дрібної моторики, пізнавальних здібностей, соціальних навичок та навичок міжособистісного спілкування, емоційному розвитку) внаслідок педагогічної занедбаності;

- стан хронічної втоми дитини;

- стан хронічного недоїдання дитини; прояв постійного інтересу дитини до їжі, скоєння дитиною дрібних крадіжок продуктів харчування або випрошування їх нею в інших осіб;

- яскраво виражена зацікавленість дитини темою статевих стосунків, високий рівень обізнаності дитини у темі статевих стосунків та невідповідність статевої поведінки її віку (сексуально демонстративна поведінка дитини по відношенню до дорослих; імітація статевих актів у дітей дошкільного, молодшого та середнього шкільного віку; зловживання мастурбацією (частіше та активніше, ніж це характерно для вікової групи); залучення інших дітей до ігор з сексуальним підтекстом (за винятком тих ігор, які є характерними для дітей молодшого віку і спрямовані на задоволення природної цікавості); створення та реалізація дитиною сексуальних сценаріїв в іграх за допомогою іграшок та ляльок;);

- розповіді дитини про факти насильства або сексуальних домагань, які сталися з нею або іншими дітьми, в тому числі вчинені в завуальованій формі;

- відсутність необхідного медичного догляду за дитиною, що може призвести до серйозних наслідків для здоров’я;

- залишення дитини матір’ю або батьком під нагляд незнайомих осіб та (або) осіб, що перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;

- залишення дитини дошкільного віку без догляду впродовж тривалого часу як у помешканні, так і на вулиці, в тому числі з сторонніми особами;

- жебракування дитини;

- повідомлення від дитини або третіх осіб про схиляння її до вживання алкоголю, наркотичних речовин;

- рання вагітність, особливо у тих дівчат, поведінка яких не вказує на те, що вони мають статеві стосунки з ровесниками;

- спроба або погрози дитини вчинити суїцид,

- інші ознаки чи фактори, які, на думку спеціаліста, є специфічними для конкретної ситуації та несуть можливу загрозу по відношенню до дитини.