Подолання ВІЛ-інфекції/СНІДу є одним із пріоритетних завдань соціального напрямку, які перед собою ставить держава. На жаль, щороку констатується близько 4 тисяч випадків смертей від СНІДу. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, кожну  третю неділю травня, у світі відзначають День пам'яті померлих від СНІДу. Метою його є  привернення уваги населення до цієї проблеми,профілактики, а також привернення уваги влади до соціального захисту ВІЛ-інфікованих.
   Варто зазначити,що пам’ять про померлих – це, в першу чергу, турбота про живих, недопущення подібних смертей у майбутньому. Полтавський районний центр соціальних служб для сім'ї,дітей та молоді максимальну кількість зусиль спрямовує на роботу з контингентами груп ризику та на заходи з профілактики, інформування загального населення.
     Відтак, 22 травня у Судіївській ЗОШ I-II ступенів відбулись заходи, щодо вшанування пам’яті людей, які загинули від ВІЛ/СНІД, перегляд та обговорення відеофільму «Що таке ВІЛ/СНІД», проведення тематичних конкурсів та обговорення проблем ВІЛ/СНІДУ в Україні.
    У тому числі 3 червня представники Полтавського районного центру соціальних служб для сім'ї,дітей та молоді спільно з ГО «Громадське здоров’я» завітали до Надержинщинської виправної колонії № 65, Божківської  виправній колонії № 16, Затуринської виправної колонії № 64 та провели масові заходи спільно з відомими полтавськими музикантами, які охоче поділилися з присутніми не лише своєю творчістю, а й частинкою своєї душі. Також проінформували про діяльність центру та інших установ, які допомагають звільненим. Вже традицією стало розписання учасниками заходу "Квілту" - клаптикової ковдри, що об’єднує в собі десятки окремих полотен, пошитих у пам’ять померлих від СНІДу їх близькими та рідними. Перший квілт був пошитий в 1987 році.  Клів Джонс  із Сан-Франциско в пам’ять про померлого друга виготовив клаптикове полотно, висловивши не лише гіркоту втрати, а й протест проти бездіяльності американського уряду щодо епідемії ВІЛ/СНІДу.
     Квілт – свідчення любові та пам’яті про тих, кого забрала епідемія СНІДу, нагадування тим, кого епідемія не торкнулась, про необхідність турбуватися про свою небезпеку та здоров’я, заклик до людства до припинення  дискримінації тих, хто живе з ВІЛ, докладання максимуму зусиль до того, щоб ВІЛ-інфіковані люди отримували нашу турботу та співчуття, необхідну підтримку та лікування.
     Кожен з нас, як громадянин  держави, несе відповідальність. Це – в першу чергу безпечний спосіб життя та обізнаність з питань ВІЛ/СНІДу.