Соціальне супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу – складний процес, який вимагає конструктивної співпраці як спеціалістів центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді, так і батьків вихователів. Спільна діяльність в інтересах дітей дає впевненість у гарному майбутньому тих дітей, які отримали попередній негативний досвід виховання у власних біологічних родинах.

17.12.2015 відбулося чергове засідання групи взаємопідтримки для ПС/ДБСТ Дитячі крадіжки, брехня – не привід для істерик батьків, а слушна нагода переглянути стиль спілкування та методи виховання дитини», метою якого було  поглиблення теоретичних та практичних знань про крадіжки школярів та їх причини; ознайомлення дорослих з заходами профілактики дитячого злодійства та порадами «Як утримати дитину від крадіжки», а якщо це вже сталося, то «Як відучити дитину красти».

З метою надання професійних консультацій, директором ПРЦСССДМ І.В. Буренко до участі у черговому засіданні групи була запрошена практичний психолог Юрченко Н.В. для обговорення шляхів боротьби з дитячим злодійством.

Прийомні батьки упродовж семінару-практикуму були відкритими та активними під час обговорення наболілої теми, велика кількість питань від дорослих послужила  в черговий раз свідченням особливої актуальності обраної проблем. Учасники заходу отримали інформаційні  буклети з практичними рекомендаціями «Як протидіяти дитячому злодійству», якими батьки активно користувалися під час заходу. Пройшовши тест «Чи правильна Ваша позиція щодо дитини», який дозволив дорослим здійснити самооцінку взаємодії з дітьми, батьки поглянули на себе зі сторони та переглянути власну тактику поведінки з ними.

Головний спеціаліст ПРЦСССДМ М.О.Бурда, яка здійснює соціальне супроводження ПС/ДБСТ зауважила: «Напередодні новорічних свят деякі батьки не втрачали надію, що упродовж заняття станеться чудо і їм відкриють стовідсотковий універсальний рецепт боротьби з дитячими крадіжками. Але виховання – це 93 % творчості і лише 7% діяльності за алгоритмом, адже кожна дитина потребує індивідуального підходу, а тим більше при вирішенні такої делікатної проблеми» Аналізуючи захід більшість учасників запевнило, що глибоке вивчення причин дитячого злодійства, моделювання ситуацій, розв’язання педагогічних задач переконали кожного дорослого в необхідності вироблення власного підходу у боротьбі з цим соціально-негативним явищем з опорою на досвід ближніх.