У більшості людей є потреба мати дітей, турбуватися про них, жити з ними спільним життям. Доказом цього є факти усиновлення дітей не тільки повними родинами, а й жінками, які не знайшли свою половину і залишилися самотніми. Якщо потреба у батьківстві не реалізується, люди відчувають порожнечу, нудьгу, навіть втрачають сенс життя.

     З іншого боку, і дитина, яка втратила власних батьків, теж потребує родини, у якій панує любов, взаємоповага та довіра. Такі діти не перестають чекати, що за ними прийдуть, а старші навіть шукають заблуканих батьків. Листи, сповнені щастя, приходять у дитячі будинки від вихованців, які знайшли батьківський дім. Коли потреби обох сторін збігаються, нове спільне життя дає дитині рідний дім, а батькам — людське задоволення — любити дитину, піклуватися про неї.

     Як дитина своїм існуванням задовольняє потребу дорослих відчувати себе батьками?

     Дитина — це невичерпне джерело життєвих стимулів, які вкрай необхідні нервовій системі. Це рухлива стихія, яка вносить у наше життя безліч почуттів: і не тільки радощі, а й тривогу, занепокоєння, смуток, але ніколи — розчарування. Ці стимули включаються в мотиваційно-смислову систему особистості, ми стаємо мудрішими, багатшими на життєвий досвід. ... Читати далі »