 Україна важко, але невідступно відмовляється від
інтернатної системи виховання дітей-сиріт або позбавлених батьківського
піклування на користь сімейних форм - прийомної сім`ї, дитячого будинку
сімейного типу, опіки чи усиновлення.. Інтернати - давно застаріла система і лишилася тільки у
небагатьох країнах пострадянського простору. Увесь цивілізований світ визнав,
що інтернати працюють не в інтересах дитини і в змозі забезпечити тільки базові
потреби. Як стверджують самі випускники інтернатних закладів, кожна друга
дитина шкільного віку, яка виховується в інтернатному закладі, проходить через
усі форми насильства: фізичне, емоційне і сексуальне. Життя дитини в інтернаті
основане на його залежності від персоналу, там вчать виживати. Вийшовши зі стін
інтернату підліток лишається наодинці з усіма проблемами дорослого життя. Саме
тому проблема дитячого сирітства залишається актуальною і болючою темою для нашого
суспільства. В Україні цілеспрямовано проводиться значна робота з
впровадження нової форми державної опіки – інституту прийомної сім’ї. Якими б
не були проблеми у державі, влада системно і послідовно вирішує проблеми дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування. Підтвердженням цього є Указ Президента України від 22.10.2012
р«Про Національну стратегію профілактики соціального сирітства на період до
2020 року», в якому головною метою визначено « забезпечення
реалізації кожною дитиною права на виховання в сім'ї, зростання в безпечному
сімейному оточенні, підвищення ефективності роботи державних органів та органів
місцевого самоврядування із запобігання соціальному сирітству, вдосконалення
системи надання соціальних послуг дітям і сім'ям з дітьми» Якщо у 2005 році в прийомних сім’ях і дитячих будинках
сімейного типу виховувалося тисяча дітей, сьогодні - 11 тисяч В сім’ях
громадян України виховується 35 тисяч усиновлених дітей Це надає можливість
дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, рости та
виховуватися в сім’ї. Результатом активної співпраці Полтавського районного
центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з жителями Полтавського району, стало створення 11 прийомних сімей та 2 дитячих
будинки сімейного типу, в яких 32 дітей
знайшли любов і затишок. Що ж таке прийомна сім’я або дитячий будинок сімейного
типу? Прийомна сім’я та ДБСТ – це сім’я (або окрема особа, яка не перебуває у
шлюбі), що добровільно за плату взяли на виховання та для спільного проживання
від одного до чотирьох ( в ДБСТ від 5 до 10) дітей-сиріт і дітей, позбавлених
батьківського піклування. Прийомні діти не мають батьків та інших родичів, які
б могли турбуватися про них. Вони мають статус дітей-сиріт або дітей,
позбавлених батьківського піклування. У таких випадках прийомна сім’я допомагає
цим дітям здобути повноцінну родину. Прийомні батьки отримують від держави
заробітну плату, набувають трудовий стаж і мають на кожну дитину щомісячну
матеріальну допомогу. Окрім того прийнято закон «Про внесення змін до статті 13 Закону
України «Про охорону дитинства» щодо посилення соціального захисту прийомних
сімей та дитячих будинків сімейного типу». Відповідно до закону, дитячим
будинкам сімейного типу і прийомним сім'ям, у яких не менше року проживають
відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), у
яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими
встановлено опіку чи піклування, надаються пільги. Зокрема, передбачена пільга
з оплати за користування житлом та комунальними послугами (газопостачання,
електропостачання та інші послуги) - 50%, а також пільги на паливо, абонентну
плату за користування квартирним телефоном. Закон набув чинності з 1 січня 2013
року. Держава всіляко підтримує своїх громадян у бажанні
допомогти дитині, тому і з’являються батьки, які стають мамами і татами не в
момент народження малюка, а тоді, коли цей малюк трохи підріс, набув свого
життєвого досвіду, набив своїх "гуль", натерпівся образ або навіть
зневірився у тому, що на світі є добрі і люблячі дорослі, тому, що його зрадили
рідні. У прийомних батьків виникає багато питань, тривог: чи будуть вони
відчувати себе відповідальними, дорослими, досвідченими, мають сумніви, чи зможуть вони бути батьками
дитині, яка з'явиться у вашій родині не в момент свого народження, а пізніше? Саме
для спільного вирішення будь-яких проблем, Полтавським районним центром
соціальних служб для сімї, дітей та молоді
здійснюється соціальне супроводження кожної прийомної сімї та дитячого будинку сімейного типу. За великим рахунком, чужих дітей не буває. Адже, як
відомо, вони – наше майбутнє. На жаль, обділені діти, відчуваючи свою
неповноцінність і беззахисність, часто зневірюються у справедливості
суспільства та сенсі подальшого життя. Тому ми, дорослі, зі свого боку маємо
докласти максимум зусиль для того, щоб не допустити втрати віри, любові та
надії у дітей, яким не пощастило з біологічними батьками. Коли ви зустрінете
таку дитину, пригорніть її до себе, погладьте по голові, візьміть за руку,
загляньте в очі. Впізнаєте? Це ваша дитина. Вона чекала на вас з народження.
Вона буде поруч, коли ви будете робити свої перші кроки як тато і мама. Вона
буде любити вас. Вона пробачатиме вам помилки, так само, як ви пробачатимете їй
дитячі витівки. І ви будете справжньою дружною родиною, тому що в основі ваших
стосунків є любов. Майбутні прийомні батьки, чекаємо на Вас за адресою: м.
Полтава, в. Шевченка, 7, к. 114, Полтавський районний центр соціальних служб
для сімї, дітей та молоді, т. 56-50-40, анонімна «Лінія довіри» - 2-48-00. Директор ПРЦСССД І.Буренко
|
