Дитинство… Скільки незабутніх років ми провели у дитячому садочку «Зірочка» , який знаходиться у селі Розсошенці  Полтавського району. Назва виявилася для мене доленосною, тому що  цей садочок , немов зіронька, осяяв мої перші кроки у майбутнє життя.                 У кожної людини є найпам'ятніші, найдорожчі місця в житті – це сім'я, рідний дім. Дитячий садочок «Зірочка» виявився для мене другим домом . Кожен із нас мріє, щоб у цьому домі було тепло і затишно, надійно і спокійно. Цей затишок створили для нас у садочку          прекрасні, талановиті  вихователі, які люблять дітей і радіють їх успіхам.           Кожного дня я прокидалася у чудовому настрої, бо знала, що скоро вже йти до садочка. Першими віталися з нами прекрасні квіти, різнобарвні рослини. Вся прилегла територія засаджена яскравими квітами, немов « маленький рай».          Але я знала, що найцікавіше попереду. Кожного дня у нашому садочку проводилася пізнавально - виховна програма : то свято, в якому брали участь усі діти, то спортивні змагання, то виступ лялькового театру. У нашому садочку дружний колектив дітей і вихователів. Протягом року проходило багато турнірів, конкурсів, змагань.        Кожного дня наші вихователі сіяли зерна своїх знань у наші думки. Через деякий час ці зерна проросли і дали свої сходи. Ми навчилися читати, писати , рахувати і в повному обсязі підготовлені до першого класу школи.        А ще затишку додавали незрівняні аромати продуктів, які готувалися в нашій їдальні. Такі корисні і смачні страви, які готували кухарі, ніде більше не скуштуєш.      Інколи я хворіла, і батьки залишали мене вдома. Але садочок починав снитися майже кожну ніч, і думки про швидке повернення до нього з'являлись все частіше .     Мабуть, за те я і люблю свій садочок «Зірочка», що він для мене близький і рідний, і кожен день я відчувала турботу про себе всіх його працівників.     Спогади про нього залишаться надовго у моєму серці.                          Записала спогади прийомна мама - Т.А. Кучеренко-Небрат.