Уповноваженим у справах дітей при Абазівській сільській раді я працюю більше чотирьох років, і вважаю, що любов до дітей, створення відповідних умов для проживання  та нормального   їх розвитку  повинно займати першочергове місце  в житті кожної  родини. І дуже прикро коли цю любов  в сім’ї проміняли на любов до оковитої  та лінь. На  обліку в сільській раді перебуває відносно небагато родин, але в кожної свої проблеми та негаразди, і іноді приходиться прикладати багато спільних зусиль для  їх вирішення. Так є у нас в селі Абазівка сім’я К., в якій проживає хлопчик, якого всі вважають сином голови родини, та так воно і є, але документів, які б це підтвердили в родині немає . Ось уже  протягом декількох років  разом із Полтавським районним центром соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді  ми допомагаємо родині вирішити цю проблему. Надсилались запити в іншу державу, зв’язувались по телефону з установами іншої країни для отримання необхідних документів, за сприяння Буренко Ірини Володимирівни, родині надавалась можливість безоплатно скористатись послугами перекладача  для  оформлення  позовної заяви до суду. На  даному етапі  питання можна вирішити тільки в судовому порядку,  тож    я сподіваюсь, що незабаром Денис  з гордістю зможе нам сказати, що він повноцінний громадянин нашої  держави і син свого батька. Не так давно переїхала до нашого села з м. Полтава і сім’я Р. Спочатку вона перебувала у нас на обліку як багатодітна родина,  бо ж в сім’ї четверо дітей, потім  як сім’я, що опинилася в складних життєвих обставинах, і  нарешті  як неблагополучна.  Старший син зараз  живе в іншому місті, старша донька має уже власну  дворічну дитину, але проживає з батьками,  менший  хлопчик – учень  третього класу Абазівської  ЗОШ, менша  донька восени піде  до першого класу.  Мама  Наталія є інвалідом, перенесла важкий  інсульт, і я вважаю, що старшій  доньці  повинно бути соромно за те, в яких умовах проживають її менші брат і сестра і допомогти мамі випрати речі, попрасувати, навести лад в будинку, а іноді і нагодувати менших це не така уже і важка праця.  Хочеться щиро подякувати і спеціалістам Полтавського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, які надають різноманітну допомогу  родині, і працівникам Абазівської дільничної лікарні , які  з розумінням віднеслися до проблем сім’ї, та допомогли в їх вирішенні. Сільська  рада  також   надає посильну  допомогу цій родині, декілька разів надавалася їм матеріальна допомога, нещодавно для дітей  була закуплена постільна білизна.  Не дивлячись на всі негаразди  молодші діти ростуть  доброзичливими та ввічливими, допомагають доглядати свою племінницю, син Валентин і води допоможе принести і сміття винесе. Найважливішим в своїй роботі я вважаю взаєморозуміння, тобто коли ми зібралися на засідання опікунської ради, то в першу чергу з її головою Цимбалюк Тетяною Анатоліївною та її членами – Олефіренко Наталією  Григорівною та Половенко Юлією Анатоліївною  ми міркуємо як допомогти родині, як направити на вірний шлях дитину, що оступилася. З розумінням до проблем багатодітних родин,  сімей які перебувають на обліку як неблагополучні відносяться і депутати Абазівської сільської ради  це Майоров Анатолій Васильович, Ісаєнко Валентин Іванович, Косточка Микола Васильович, Васюта Олена Андріївна, Скляр Валентин Віталійович, а найголовніше що з розумінням до проблем  не тільки неблагополучних родин а всіх жителів нашої сільської ради відноситься наш сільський голова Половенко Ольга Олександрівна. Сподіваюсь, що спільними зусиллями з державних служб, органів місцевого самоврядування,  відповідальним депутатським корпусом Абазівської сільської ради ми зможемо хоч трошки змінити життя громади нашого села  на краще! Шило Н.І.