В Україні важливу роль у забезпеченні реалізації, захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина відведено праву особи на правову допомогу, закріпленому у ст. 59 Конституції. Воно є одним із конституційних, невід’ємних прав людини і має загальний характер. У контексті ч. 1 цієї статті «кожен має право на правову допомогу» поняття «кожен» охоплює всіх без винятку осіб – громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на її території. Здійснення права на правову допомогу ґрунтоване на дотриманні принципів рівності всіх перед законом та відсутності дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Крім того, реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб’єктами права. Правову позицію щодо цього Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 16 листопада 2000 р. у справі про право вільного вибору захисника. Зокрема, в абзаці 5 п. 5 мотивувальної частини цього Рішення зазначено: «Закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис «кожен є вільним у виборі захисника своїх прав» (ч. 1 ст. 59 Конституції) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, але й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин».
Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Серед функцій такого права у суспільстві слід виокремити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, але й попереджає можливі порушення чи незаконні обмеження прав і свобод людини з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами. Вона може передбачати консультації, роз’яснення, складення позовів, звернень, довідок, заяв і скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо.
